?

Log in

про це всьо

усе, опубліковане під тегом "ктулху" й іншими, які належать до контексту - тобто переважна більшість опублікованого під тегом "комікс" - це робота Francois Launet (aka Goomi) в моїх скромних перекладах. переклади місцями глючні й пристосовані до того, как я віжу. тому не бийте.
нарешті звершилося, і тепер тут житимуть ше комікси романа дірджа aka taxidermied про ленору та її колєг.
канєшно, усе, шо я зараз пишу, шоб нарешті все було гарно і з копірайтом (і шоб не обманювати людей, які думають, шо це я вигадую, хоча, сподіваюся, таких нема), дійсне тільки тоді, коли не зазначено іншого. 
а, точно. тут бувають ше підбірки різних алюзійних мистецьких об'єктів, які ейсід знаходить переважно зовсім випадково (або це вони знаходять ейсід, коли їм того хочеться). живуть такі речі під тегом "інтертекст".
решта тегів - це особисті ейсідові глупства; їх можна не читати :)

Tags:

вкусняшки

Breakfast Theory: A Morning Methodology
автор - Jeff Reid, рік народження - 1989, вперше з'явився в "In These Times" (хороший усе-таки часопис, час від часу переглядаю їхню електронну версію).
а я його вирізала з книжки "Theory’s empire: an anthology of dissent".

 (552x698, 143Kb)

nice nice very nice

дороті й жан-соль
by Eric Yahnker

 (533x699, 76Kb)

літні читалочки

літом чудесно читати:
- умберто еко (особливо есеїстику, яка не шістсотсторінкові – чорт, подивіться, як виглядає це слово, – романи, а маленькі піґулочки на 15 хвилин; от у мене зараз лежать «записки мінерви», і мені страшенно шкода, шо скоро вони закінчаться)
- класичних американців – незалежно від жанру (тенесі вільямс, трумен капоте, харпер лі, річард єйтс, роберт блох, гемінгвей навіть)
- рея бредбері, окремо від усіх інших американців (але то зрозуміло, в нього тексти такі, до яких нереально не повертатися щоліта)
- канадців, але чоловіків (прекрасна маргарет атвуд – на довгі осінньо-зимові вечори, ну ше на весну, може, коли погода не може визначитися, жахлива вона чи зовсім жахлива; літо – це леонард коен і девід гілмор, шкода, шо їх так мало)
- англійців, тільки тих, котрі сучасна інтелектуальна проза (на думку найперше спадають пітер акройд з айріс мердок)
- шекспіра, який у попередній пункт не втрапляє, тому буде окремо
- академічні романи, незважаючи на розміри й національну приналежність (інша річ, шо не-англомовних академічних романів я не можу пригадати; ну й ностальгія)

літом не хочуть читатися:
- великі романи (шо змушує відмовитися від класики; а список питань до вступу, який висить у мене на системному блоку, кагбе натякає)
- німці (у яких місцями катастрофічна пристрасть до великих романів, наприклад, у томаса манна; втім, у кафки романи невеликі, але його треба читати хоча б на початку червня)
- французи (див. пункт перший)
- поезія (незважаючи на національну приналежність; кілька десятків сторінок вітмена, які мені залишилися з весни, мабуть, до наступної весни й чекатимуть. аналогічно з бодлером)

***

мене нудить писати сюди по-справжньому особисті речі.
як і в лірушечку, втім. і я навіть не знаю, куди більше.
а часом так треба.
me sorry.
(ви не думайте, я щаслива, може, навіть трошки щасливіша, ніж учора. але часом навіть це - занадто особисте).

ладно. ось вам. воно перефарбовує мій світ.

Tags:

so happy together

без довгих преамбул. це прекрасне треба дивитися, а не читати про нього.
ленінградські ковбої й хор російської армії - кавер на happy together. дві версії пісні є на альбомі zombies paradise, і вони, звісно, якісніші, але зате на відео видно, які вони шалені.



мужчіну, який у ковбоїв на вокалі, я навіть колись шукала, як звуть, і навіть знайшла. на жаль, він з ними більше не грає, а робить сольну кар'єру - і дарма. тому шо на пошук його в інтернетах я колись витратила хвилин сорок, потім подивилася три кліпи, за жанром навіть не поп-рокові, й пішла запивать горе чаєм. (да, без зачіски і туфлів цей мужчіна виглядає нецікаво, так шо це ше одна втрата для світової гармонії).
як зовуть соліста хору російської армії, я ніколи не цікавилася. сумніваюся, шо його музична кар'єра окремо від ковбоїв містить якусь інтірєсность.

оригінал, канєшнаCollapse )

Tags:

:don't_know:

насправді мені подобається. незважаючи на те, шо їх би ше обробити й капелюх увесь час не на той бік з'їжджає (ну, можна всім казати, шо це концептуально :)).
нате.



дивитися, шо вийшло.Collapse )

Tags:

лірика

читаю маргарет атвуд під акомпанемент k.d. lang.
фантастичні канадські жінки.

a case of you - пісня з альбому k.d. lang "hymns of the 49th parallel" (це британська колумбія, трошки онтаріо, трошки квебеку й багато кордону між канадою та сша; це, до речі, так само трошки україни), на якому тільки кавери, тільки на канадських виконавців.


оригінал...Collapse )

Tags:

trapped in my body

коли я почула альбом синатри come fly with me, першою думкою було "о-боже-я-ідіотка", про шо я одразу й написала листа - очінь лічного, бо, шоб публічно зізнаватися в таких прозріннях, треба до них трошки звикнути.
на цьому альбомі, 1958 року випуску, була пісня brazil - на той час моя абсолютно улюблена в arcade fire, шалених канадців, які грають оркестровий інді. (да. після цього гурту моє й так не зовсім адекватне ставлення до канадської культури перейшло у стадію цілковитої екзальтованості).
але якшо ви думаєте, шо у продовженні повідомлення на вас чекає парочка бразилій, то я зараз зруйную ваш горизонт сподівань. бо сьогодні на мене зійшло ше одне одкровення.
отож.Collapse )

Tags: